Сценарій уроку мужності "Герої на сторожі миру"

Урок мужності: «Герої  на сторожі миру»

Вч. (голос за кадром). Україна… Її майбутнє в руках молоді. Від вас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою!

Звучить Державний Гімн України.

1-й ведучий.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

2-й ведучий.

Україно!  Ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твою любов, твої права.

Вч. Україна! Скільки глибини в цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна блакить зачарованих небес, це тихі плеса річок, сині очі озер, це безмежні степи, ліси, долини і луки, карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим – усе це наша Україна.

Пісня «Моя Україна» (слова Ю. Рибчинського, муз. Ю. Ніколо).   час

Вч. Нема життя без України, бо це мати, яку не обирають, це доля, яка випадає раз на віку, це пісня, яка вічна на землі. Багатовікова історія українського народу, на долі якого було досить лиха, майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате чужоземними навалами.

Вед 1. Не можемо ми не згадати про події, які сталися на Майдані Незалежності. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу та оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі сини і дочки.

Вед 2. Листопад 2013 – лютий 2014. «Революція  гідності», події на Донбасі та Луганщині. Вони тривожать наші душі, не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність та незалежність рідної землі.

Трансляція відеоролика гурту «Мандри» «Не спи, моя рідна земля)    час

Вед.

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,

Відкривши очі, він відчує повну волю.

Але та куля, в день зимовий, на світанку,

Перехопила подих та змінила долю.

Хлопчина      вірив, що колись, одного дня,

Розкаже син йому, як любить Батьківщину.

Хіба він знав, що за це щодня,

Все доведеться відпустити в мить єдину.

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,

Що нелюд пострілом прицільним забере життя.

І браття хлопця, українці, у біді,

Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Але ж душа, душа Героя вічно лине!

До тебе наші сльози, молитви, зізнання!

Повір, хлопчино, наша пам’ять не загине,

Як і омріяні тобою воля та кохання.

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.

І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.

Але в думках ти поруч, і не згасне свічка,

І линуть буде «Слава Україні!» над ланами.

(Трансляція відеоролика «Небесну сотню, Господи, прийми» ).

Вч. Сьогодні ми зібралися тут, щоб згадати і не забути, щоб говорити і почути відгомін, щоб молитися і молитвою рятуватися, щоб запалити свічку пам’яті та зігріти її теплом наші охолоджені серця.

Вч. Вшануймо пам’ять тих людей, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя, схилімо голови і пом’янімо  хвилиною мовчання всіх тих, хто залишив своє життя заради спасіння України, заради миру на нашій землі.

(Хвилина мовчання «Пливе кача по Тисині»)

Вч. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що в буремні 90-ті  ХХ століття Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер.

Вед. Ще три роки тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні! – Героям слава!», а тепер ці слова набули нового змісту.

Вед. Слова «Слава Україні! – Героям слава!» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим синам, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є свідченням справжнього патріотичного подвигу.

Вед. Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з Гімну, це стало станом душі.

Вед. Людина може померти двічі: уперше, коли наздогнала куля там, на полі бою, а вдруге – у пам’яті людській. Удруге помирати  значно страшніше.

Вед. 2014 рік ввійде до історії України як один із найбільш політично напружених, бо він розпочався кривавими подіями на Майдані. Здавалося, загибель Небесної сотні в лютому – це найгірше, чого могла очікувати Україна. Українці змінили владу, заплативши за це десятками життів, і сподівалися на краще майбутнє. Не виключено, що колись воно до нас прийде.

Вед. Але спочатку нам довелося пережити гіркоту втрати Криму, біль втрати близьких на такій незрозумілій, але ж справжній війні. Тисячі загиблих військовослужбовців і мирних жителів, сотні зруйнованих будинків, шкіл, лікарень, мільярди збитків. Але це ще не кінець, бо невідомо, скільки ще часу триватиме ця війна.

Вед.У нашу мову ввірвалося таке коротке, загрозливе, небезпечне, ніби постріл, слово – АТО. Це біда для всієї України, і жодна людина не може бути осторонь. У серці кожного українця ця біда запеклася рубцем, кровоточить та не дає спокійно дихати, мислити, жити. Почалися хвиля за хвилею мобілізації чоловіків до зони АТО, щоб заступити шлях агресору, дати гідну відсіч.

Вед. Наші мужні земляки разом із іншими бійцями боронили Слов’янськ і Краматорськ, вони вийшли живим із Іловайського котла. Вони, вгризаючись у землю, виживали під градом снарядів на Савур-Могилі та Гострій Могилі, вони мужньо тримали позиції біля Дебальцева, Попасної, Щастя, пройшли жахливе полум’я Мар’їнки. Незважаючи на нестачу військової амуніції, холод у бліндажах і брак продовольства, вони не падали духом, не зламалися, вистояли і тепер вони ось тут, перед нами:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вч. За весь період існування кривавого протистояння на сході наші земляки були учасниками бойових дій, або ж перебувають на даний час у зоні АТО. Вони з честю виконали і виконують свій громадянський і чоловічий обов’язок.                                                                 (Називає їх імена).

Ведучий.

Я дивлюсь на обличчя бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Наші мужні захисники

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни

Вч.  А тепер давайте надамо слово нашим гостям.
(Під час виступу учасників АТО проходить демонстрація слайдів із їхніми фотографіями, учні ставлять запитання).

--Який випадок Вас найбільше вразив під час перебування в АТО?

--Кажуть, що вогонь війни вигартовує бойове братерство. Чи справді це так?

--Яка Ваша особиста думка про події на сході?

--В обороні яких населених пунктів Ви брали участь?

--Які риси характеру допомагають перебороти труднощі?

--Ви брали участь у боях на підступах до …………………. .

Які  спогади залишились у Вас про цю подію?

Ведучий.                                                           ( Дізнатися нові дані)
За останніми даними з початку конфлікту на Донбасі загинуло 9167 осіб, більш як 21тис.- отримали поранення.За даними ООН за період проведення антитерористичної операції на сході України із квітня 2014 року по жовтень 2016 року кількість загиблих військовослужбовців становить 4981; кількість поранених - більше 10 тис. військовослужбовців.

В зоні АТО продовжують залишатися близько 5,2 млн. осіб, при цьому 1,4 млн. осіб у вкрай жахливому становищі і потребують гуманітарної допомоги. Кількість переселенців перевищила 1 млн. осіб, з них 634 тисячі виїхали в інші регіони України, 594 тисячі покинули країну.

Вед. Створена Книга Пам’яті полеглих за єдину Україну.      Станом на 24серпня 2016 року до книги занесено 3180 прізвищ загиблих військовослужбовців …

Вед. Сотні наших бійців отримали під час бойових страшні поранення, стали інвалідами. Їм потрібна тривала реабілітація і допомога, щоб вони змогли повернутися до мирного життя і відчувати себе потрібними. Учні нашої школи активні учасники волонтерського руху: ми збирали продукти харчування, теплі речі для наших захисників, писали щирі листи і створювали малюнки, надавали адресну допомогу нашим захисникам-землякам на сході.

Учень.

Ми – патріоти рідної держави

Вклоняємося низько до землі

Усім, хто землю нашу захищає,

Щоб жити тут тобі й мені.

Учениця.

Від першого уроку і щоденно

Традиції вкраїнські бережем,

В душі та серці знаєм достеменно

Крізь все життя їх гордо пронесем!

Учень.

Усі вчимося Україну берегти,

За неї здатні хоч сьогодні полягти.

Для нас країни кращої немає,

Тут бачить ворога ми не бажаєм!

Учениця.

Учителі, батьки та учні школи

Захисникам дух підіймаєм:

В АТО листи, малюнки надсилаєм,

Частенько і посилки відправляєм

Учень.

Беремо участь в акціях:

Району, області, села

Зі сподіванням, що все краще

Нам Богом дано недарма!

Учениця.

І знаєм своїх земляків поіменно,

Пишаємось кожним із них,

І впевнені всі достеменно,

Ніхто не забуде про них.

Учень.

Ми долю майбутню формуєм

Своїми руками, руками батьків!

Одна Батьківщина і двох не буває,

Як двох не буває життів!

Учениця.

Я гідність свою ніколи, нізащо

Не втрачу за ницість ворожих катів!

У крові козацькій є воля й незламність,

Вона збереглася до наших часів!

(Наш відеоролик про волонтерську допомогу)

Вед. Історики і політики запевняють, що в таких випробуваннях, які зараз переживає наша  рідна Україна, народжується справжня нація. Сподіваємося, що під тиском світової спільноти, під тиском міжнародних санкцій Росія припинить агресію наших територій.

Вед. Завершення війни залежить від мудрості політиків, їхнього бажання не повторювати помилки минулих років. А ми раз за разом будемо молити Бога, молити небо, щоб прийшов кінець цій війні, щоб не гинули наші бійці, щоб не залишалися сиротами діти, щоб розпач і біль не краяли серце батьків.

Вед. Майбутнє не за арміями і війнами, не за капіталами і окупантами.

Майбутнє за тією дівчиною, що малює квіти з пінки в чашці з кавою просто так, для душі.

Вед. Майбутнє за тими геймерами, які покинули свої монітори із «Сталкером» і кинулися боронити палаючі барикади. При цьому не розбивши жодної вітрини чи автомобіля. І які, в перервах між боями, читали книжки з філософії та історії мистецтв.

Вед. Майбутнє  за мамами, які цілують пальчики і співають «Котику-коточку».

Вед. Майбутнє  за татами, які приносять пиріжка «від зайчика».

Вед. Майбутнє за тими, хто має в душі квітку народу свого. Може її не видно, але вона обов’язково розквітне у свій час.

(Трансляція відеоролика «Незалежність – це ти»).

Учень.
Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від заходу й до сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір’я Лева

Нам світить наш Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Разом: Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Звучить пісня «Україна – це ти».

Завантажити файл